«Виростили попри війну»: як вплине на аграрну галузь майбутній врожай? Юлія Фролова, Голова Правління Альянс Банку

Forlova y n

11 Липня 2022

405


1.  Раніше український врожай становив майже третину світових запасів зерна та олійних культур. З початком війни світове суспільство було занепокоєно питанням продуктів та цін на продовольчі товари у майбутньому. Яка ситуація наразі, під час аграрного сезону? 

Ситуація щодо врожаю зараз прямо пропорційно залежить від ведення бойових дій. За останніми даними, близько 1/5 всіх сільськогосподарських земель знаходиться в зоні бойових дій або в окупації. А враховуючи карту бойових дій, ми розуміємо, що це саме ті території, де в сільськогосподарському циклі першими збирали врожай. Окрім того, основними культурами цих земель були озимі пшениця, ячмінь та рапс. Це основні культури, що вирощувалися в південних та східних областях України та «візитна картка» українського сільського господарства, не кажучи вже про питому вагу у складі національної економіки. По попереднім оцінкам втрати врожаю цих культур досягають майже 15% капіталу країни.

В об’ємному значенні прогнозів втрат в аграрному секторі через військові дії дуже багато, але ми маємо розуміти, що кінцевого значення сьогодні ми не можемо навести. Відомі нам прогнози варіюються від 20% до 40% від врожаю 2021 року.

Наші клієнти виражають стриманий оптимізм щодо врожайності культур, до того ж в більшості областей погодні умови сприяють середній врожайності культур.

Ми розуміємо занепокоєність світу щодо продуктової кризи, але одна з найбільших проблем українських аграріїв – це недоотриманий дохід чи збиток, який вплине на подальші посівні. Недоотриманий дохід – це різниця між фактичними доходами та доходами, які сільгоспвиробники отримали б, якби не вторгнення росії в Україну. Розрахунки різниці може допомогти банкам не лише зрозуміти ситуацію на ринку, а й необхідне фінансування для повноцінного відновлення виробництва.

 

2.  Які фактори у нинішніх умовах стають найбільш відчутними для підприємців сільського господарства?

У теперішніх умовах чи не найважливішим фактором, який впливає на сільгоспвиробників, є логістика. Саме можливість реалізовувати вирощену продукцію в довоєнних об’ємах дозволить вирівняти ціну аграріям. Сьогодні, запропонована на ринку ціна за тону в деяких випадках навіть не досягає собівартості.

Окрім цього ми маємо десятки факторів, що не найкращим чином впливають на прибуток в галузі. Значний вплив створюють вартість та дефіцит палива, запасних частин, мінеральних добрив та СЗР. Також змінився порядок розрахунків за основні статті собівартості: якщо раніше аграріям надавали можливість оплати за товар після збирання та реалізації врожаю, то у військовий стан - тільки по факту постачання або за попередньою оплатою.

 

3.  Чи реагує держава на проблему у галузі сільського господарства? Які програми є актуальними для аграріїв в Україні?

Від початку війни держава оперативно відреагувала розширенням програми підтримки «Доступні кредити 5-7-9%». Загалом українські аграрії залучили понад 38 млрд грн. Особисто в Альянс Банку ми надали 353,8 млн. грн для майбутньої посівної.

Крім цього, банки надавали фінансування із гарантією з боку держави, в рамках чого Мінагрополітики затвердило програму для надання держпідтримки розвитку фермерських господарств та розвитку агросектору.

До програми увійшов розширений список малих та середніх аграріїв з оборотом до 20 мільйонів євро в рік. Була запроваджена компенсація відсоткової ставки за залученими кредитами, з максимальною сумою кредиту, на який вона поширюється, - до 50 млн грн.

Кредитування надавалося саме для посівної на період дії воєнного стану, тож термін дії кредиту становить 6 місяців. Максимальний розмір державної гарантії за портфельними кредитами становив до 80%.

Це був певний виклик як для банківського сектора, так і для аграріїв, що показало оперативність реагування українського уряду.

 

4.  Якщо говорити про оперативність, то умови отримання допомоги за державними програмами теж змінилися? Як швидко можна було пройти всі процедури?

Можна сказати, що Мінагрополітики зробило усе можливе для спрощення процедур під час воєнного стану, що справді полегшило проведення посівної кампанії:

були скасовані додаткові процедури із сертифікації насіннєвого матеріалу;

дозволено експлуатацію сільгоспмашин без їх реєстрації;

запущено аграрну платформу Міністерства по збору актуальних потреб аграріїв під посівну в режимі реального часу https://agrostatus.org/;

створено онлайн-платформу для покращення логістичних маршрутів аграріїв в умовах воєнного стану https://prodsafety.org/.

Загалом, було надано максимум послаблень, щоб успішно провести посівну 2022.


5.  Які програми фінансування зможуть реально допомогти аграріям компенсувати недоотриманий дохід?

Загалом, працюючі інструменти фінансування залишаються такими самими. В Альянс Банку ми зазвичай наводимо такі ТОП-3 інструменти фінансуванні для аграріїв:

фінансування оборотних коштів агропідприємств з використанням фінансових аграрних розписок,

державна програма «Доступні кредити 5-7-9%»,

програма фінансування аграрної галузі спільно з Європейським Інвестиційним Банком.

Це вже перевірені часом та досвідом програми, що ефективно працюють. Великі надії ми особливо покладаємо на міжнародні програми підтримки. Альянс Банк не лише є учасником Спільних Проєктів України та Європейського інвестиційного банку, а й одним з небагатьох українських банків, погодженим для співпраці з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC). 

Наприкінці 2021 року Банком підписано угоду з щодо відкриття кредитної лінії (строком на 3 роки), а також лінії торгівельного фінансування в обсязі 10 млн. доларів США (з можливістю збільшення ліміту). Позика надається з метою фінансування українських МСП, при цьому щонайменше 50 відсотків кредитних надходжень призначається для малих і середніх підприємств у сільськогосподарському секторі. Інвестиція IFC включає позику в розмірі 5 мільйонів доларів США з власного рахунку IFC і ще 5 мільйонів євро мобілізовані від фонду мікрофінансування Invest in Visions GmbH IIV Mikrofinanzfonds. Окрім того, у 2021 році Банк також приєднався до програми IFC DigiLab, що підсилить стратегію цифрової трансформації Банку шляхом доопрацювання операційної моделі та розширення лінійки цифрових банківських продуктів і послуг для клієнтів.