«Великий курс: чому НБУ розширив можливості для купівлі валюти» - Віталій Палюра, заступник Голови Правління Альянс Банку, розповів на Mind.ua

З 20 липня цього року в силу вступило нове впровадження НБУ, за яким можливості бізнесу у питаннях купівлі валюти зростають. Чи відчувається це у розбудові відносин з клієнтами та як вплинула валютна лібералізація – розповідаю на досвіді Альянс Банку.

НОВІ УМОВИ КУПІВЛІ ВАЛЮТИ

Тиждень тому українські ЗМІ облетіла новина. НБУ зробив ще один крок на шляху валютної лібералізації: пом’якшення умов на купівлю валюти під зобов’язання для юридичних та фізичних особі-підприємців. Нововведення значно полегшує життя бізнесу, адже можливість купувати іноземну валюту без наявності зобов’язань та без надання підтвердних документів зросла до 100 тис. євро на день.

Зазвичай, кожне валютне нововведення суспільство сприймає наче окрему реформу, забуваючи, що цей шлях триває з лютого 2019-го у рамках валютної лібералізації України. На цьому моменті варто зазначити, що Альянс Банк займає 17 місце за обсягами торгівлі на МВРУ, тож ми одні з перших відчуваємо на собі усі валютні реформи.

ЩО ВЗАГАЛІ ВІДБУЛОСЯ

Якщо 5 років тому ми, як і усі банки, перебували під суворим валютним контролем, то сьогоднішній валютний нагляд розв’язує нам руки та дає змогу сприяти запитам клієнтів. 

Раніше усі валютні операції проходили контроль з повною перевіркою наявності документів із затвердженого переліку. А на валютному ринку склалася достатньо несиметрична ситуація для експортерів та імпортерів. 

• Експортер міг продавати свою виручку у будь-якому банку, який запропонує найбільш цікавий курс. 

• Імпортер – навпаки. Був досить обмежений у виборі банку: йому дозволено купувати валюту тільки у банку, у якому контролюється його імпортний контракт. 

Ситуація, за якої зі сторін має істотні переваги вже не є ринковою. 

Що маємо зараз? Сьогодні імпортер може купувати валюту до 100 тис. євро на день у будь-якому банку без підтвердження наявності зобов’язань. Це не зможе повністю задовольнити потреби імпортерів з купівлі валюти у будь-якому банку, але цей крок валютної лібералізації спрямований на встановлення більш ринкових взаємовідносин на валютному ринку.

Наразі, ми крок за кроком наближаємось до максимально сприятливих умов для розвитку фінансової бази бізнесу та збільшення притоку іноземного капіталу в Україну. Принаймні така картина спостерігається на фоні нових запроваджень у Альянс Банку. Нагадаю, що за останні 2,5 роки було скасовано понад 40 валютних обмежень та суворі правила були замінені на гнучкі принципи. Головні з них:

1. Скасування обов’язкового продажу валютної виручки, резервування гривні для купівлі інвалюти, репатріації дивідендів.

2. Скасування купівлі інвалюти за кредитні кошти та взаємозалік валютних зобов’язань.

3. Збільшення ліміту купівлі валюти фізичними особами до 150 тис.грн/день.

4. Уведено форварди під будь-які операції.

5. Скасування купівлі валюти лише під зобов’язання, що, власне, і стало сьогоднішньою причиною обговорення. Але варто додати, що зараз ми маємо лише планове пом’якшення на шляху до кінцевого скасування.

Чому не можна зробити це одразу? Усі дії пов’язані з валютним регулюванням мають бути поетапними з урахуванням макроекономічної ситуації та реакції економіки країни на їх запровадження. Проведення швидкої лібералізації може спричинити макроекономічну нестабільність та девальвацію національної валюти в країні. Тому зараз лише беремо в роботу нові запровадження та чекаємо повного завершення лібералізації.